Україна певний час знаходиться в ситуації пошуку шляхів стимуляції комерційного імпорту. В рамках цього широко обговорюється механізм компенсації енерготрейдерам частини витрат, який передбачається, так званим, імпортним ПСО, але, як зазначають деякі експерти, це може ще більше ускладнити економічну ситуацію на ринку та поглибити боргову кризу. Ні дорога електроенергія з аварійної допомоги, ні імпортне ПСО, яке однаково треба компенсовувати, не сприятимуть вирішенню фінансових проблем на ринку. Голова Укренерго на одному з заходів минулого тижня також наголосив на необхідності збільшення саме безпосереднього комерційного імпорту.
Інфографіка: Помісячні обсяги експорту-імпорту електроенергії у розрізі країн, 2023 рік, МВт*год Крім того, для задоволення зростаючих потреб імпорту Україна має достатні обсяги потужностей (1700 МВт на зону (Україна та Молдова)), які наразі не використовуються повною мірою. Здавалось би, прайскепи, які цього року були кількаетапно розширені, мали надати можливість компаніям активніше імпортувати, проте наразі динаміка цін не сприяє повною мірою комерційним цілям компаній імпортерів. Інфографіка: НКРЕКП Якщо переглянути співвідношення спотових цін в Україні та сусідніх державах, то дійсно зазвичай українські ціни залишались нижчими. Проте є періоди, наприклад, як прослідковувалось на вихідних кілька останніх тижнів, коли ціни зовнішнього ринку обвалюються значно нижче українських і тоді імпорт стає більш привабливим. Під час Різдвяних та новорічних свят у Європі, які зазвичай є тривалішими за українські та супроводжуються більшим зниженням споживання, можемо бачити більш стійку цінову тенденцію, сприятливу для імпорту. Інфографіка: www.oree.com.ua Якщо ринок електроенергії України вже давно має організований характер, то транскордонні операції з електроенергією досі проводяться на основі прямих двосторонніх домовленостей між компаніями резидентами та нерезидентами. В Україні зараз триває процес імплементації в національне законодавство Інтеграційного електричного пакета, що прийнятий в рамках Енергетичного Співтовариства. Це дозволить об’єднати роботу нашого ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку з ринками країн ЄС та Енергетичного Співтовариства, здійснити так званий market coupling. Процес об’єднання короткострокових ринків технологічно надскладний і потребуватиме тривалої синхронізованої роботи всіх українських та європейських стейкхолдерів. Поки процес підготовки до market coupling триває, Українська енергетична біржа (УЕБ) презентувала новий механізм транскордонних аукціонів для забезпечення зручності міжнародної торгівлі електроенергією із сусідніми країнами. На поточному етапі УЕБ пропонує учасникам використовувати свій майданчик для пошуку контрагентів: нерезиденти та резиденти, покупці та продавці, можуть виставляти електроенергію на торговому майданчику для імпортно-експортних операцій. Інфографіка: УЕБ Надалі Біржа планує вдосконалювати та розширювати механізм. Так, після того, як НБУ послабить валютні обмеження для бірж в межах операцій з гарантійним внеском, УЕБ матиме можливість ширше використовувати механізми гарантування зобов’язань за угодами. Також УЕБ планує працювати над тим, щоб зі своїми румунськими та польськими колегами створити єдиний торговий простір з транскордонної торгівлі електроенергією на ринку двосторонніх договорів. Передбачається, що аукціони УЕБ можуть стати механізмом активізації залучення імпорту в енергосистему. Постанова КМУ «Про затвердження Положення про особливості імпорту електричної енергії в умовах правового режиму воєнного стану в Україні» дає можливість бізнесу уникнути відключень та гарантувати безперебійне постачання. Так, придбавши протягом жовтня — квітня обсяги імпорту більше, ніж 50% споживання, компанія не буде підпадати під відключення електроенергії. Відповідно, щоб убезпечитись від ризиків переривання технологічного процесу, споживач через свого постачальника може шукати імпортну електроенергію вже і на біржі. В період очікуваного дефіциту біржовий механізм може працювати у напрямку імпорту до України, а навесні буде обслуговувати експорт надлишкової електроенергії до Європи. Одна з державних компаній вже виявила зацікавленість реалізувати електроенергію таким чином в періоди профіциту. УЕБ наводить кілька аргументів доцільності використання біржі для транскордонних операцій з електроенергією. По-перше, гравці, які досі не мали усталених зав’язків для таких операцій, зможуть їх налагодити або розширити. Акумуляція доступних пропозицій на ринку в одній публічній площині завжди є зручним інструментом для учасника-резидента. По-друге, встановлення прозорих та конкурентних цін, які є більш вигідними за результатами торгу, ніж без нього у двосторонньому контракті. Разом з тим, Біржа розуміє, що в нинішніх умовах зацікавленість у транскордонній торгівлі контрактами на тривалі терміни може бути невисокою. Це пояснюється високою волатильністю цін в Європі з одночасним обмеженням їх рівня в Україні. Однак, основним обмежуючим фактором лишається ризик не придбання пропускної спроможності, що не дозволить виконати поставку. На зараз Україна вже запровадила спільні аукціони з розподілу транскордонної потужності з Румунією, які відбуваються на платформі «Укренерго». Таким чином, щоб мінімізувати ризики, компанії можуть ініціювати біржові аукціони на придбання електроенергії за два дні до постачання, а потім на наступний день придбавати потужність перетину на спільному аукціоні ОСП. Своєю чергою, ініціатори позицій на торговій платформі УЕБ не обмежені у виборі періоду постачання (за винятком періодів короткострокових ринків) та напрямків (кордонів) для імпорту/експорту. УЕБ також має надію, що централізація транскордонних операцій з електроенергією дозволить сформувати цінові індикативи на цей вид торгівлі, сприятиме спрощенню організації торгівлі та буде зручним інструментом для застосування учасниками.