Калан біля узбережжя північної Каліфорнії (Фото:Дейв Безайр і Сюзі Гавенс-Безайр) Дослідники вважають, що процвітання популяції видр у Північній Америці пов’язане з незвичайною причиною — ядерними випробуваннями. Наукова спільнота виокремлює острів Амчитка, який на початку 20-го століття був заповідником дикої природи, перш ніж його перетворили на ядерний полігон наприкінці 1960-х.
Три ядерні вибухи змінили природу острова. У той час на ньому загинули близько 900 каланів.
Кілька років захисники дикої природи і дослідники вживали заходів щодо переселення видр з острова. Близько 700 видр було перевезено на південний схід Аляски, до Вашингтона, Орегона і Британської Колумбії. Наступні 50 років стали періодом процвітання для цих нових популяцій.
Наприклад, у Британській Колумбії, де було переселено всього 89 видр, їхня чисельність зараз досягла 7000. Деякі оцінки говорять про наявність щонайменше 125 000 каланів у Тихому океані. Однак учені непокояться про зміни в навколишньому середовищі через масштабне переселення, не до кінця сплановане.
Присутність видр на нових територіях вплинула на місцевий ландшафт. За відсутності видр на острові, біолог Джим Естет виявив взаємозв’язок між каланами, морськими їжаками і лісами водоростей.
Відсутність видр призводить до збільшення чисельності морських їжаків, які, своєю чергою, руйнують ліси водоростей.
Це може призвести до погіршення морського середовища і посилення кліматичних проблем.
