«Без довіри фіскальним органам будь-які заходи податкової політики не спрацюють», — пояснив свою позицію міністр.
Він зазначив, що перший етап передбачає «максимальне підвищення» ефективності фіскальних органів, доброчесності, антикорупційності, взаємодії з платниками податків на прийнятних умовах, які передбачають добровільну сплату податків і багато інших комплексних заходів.
Читайте також:
- «Будемо доїти корову вдвічі більше». Українцям пояснили, що буде із зарплатами та ВВП на тлі Нацстратегії доходів 2024—2030
- Підвищення зарплат і не тільки. Що Нацстратегія доходів 2024—2030 пропонує митникам
- 9 млрд грн за рік. Податок на зайві метри виявився неефективним — Гетманцев
Зокрема, Марченко виділив деперсоніфікацію в роботі з платниками податків. Він пояснив, що податкова служба не зможе безпосередньо взаємодіяти з платниками до того моменту, доки не буде виявлено певних ризиків, з якими знадобиться більш детальна робота в цій системі.
Він також підкреслив, що затверджена Нацстратегія є, зокрема, запрошенням бізнесу до діалогу і може бути згодом змінена, зокрема, може бути відкладено передбачувані дати впровадження податкових нововведень, якщо на початку 2025 року рівень довіри до безпеки персональних даних, до інформаційних систем ДПС залишатиметься низьким.
Марченко додав, що рішення щодо імплементації нових заходів або калібрування чинної стратегії ухвалюватимуть лише після опитування платників податків.
Раніше повідомлялося, що Кабмін затвердив Національну стратегію доходів на 2024−2030 роки. Вона, зокрема, передбачає реформування спрощеної системи оподаткування.