Доктор Катаріна Брінкерт з Університету Ворика наголосила, що цей процес «безумовно, може доповнити системи життєзабезпечення в космічних середовищах проживання», відзначаючи його потенціал для більш екологічного виробництва хімікатів як на Марсі, так і на Землі.
Учені використовують напівпровідники, здатні поглинати світло, аналогічно хлорофілу в рослинах. Ці напівпровідники стають своєрідними «сонячними елементами». Після збору сонячної енергії, вчені використовують її для розщеплення води на кисень і водень. Кисень, необхідний для дихання, може стати ключовим ресурсом під час майбутніх місій на Марс, а водень може слугувати паливом для космічних кораблів.
Цей новаторський процес буде підданий випробуванням на ракеті наприкінці 2024 або 2025 року, коли експеримент відправиться за межі космосу і повернеться назад, переживши умови мікрогравітації. У разі успіху, вчені сподіваються на широкий спектр застосувань, включно з використанням на Землі для ефективнішого виробництва енергії та перетворення вуглекислого газу на сонячне паливо.
Цей важливий крок у рамках ініціативи «Люди на Марсі» підкреслює важливість розроблення стійких джерел енергії як для космічних подорожей, так і для вирішення проблем зміни клімату на Землі.